 "Тiльки не питайте, на якiй саме машинi їжджу. Все розповiм, але хвалитися iномарками не буду", – так вiдреагував на наше прохання зробити iнтерв'ю про авто Павло Шкапенко, зiрка "Динамо" та збiрної України середини 1990-х рокiв. – Павле, зараз, коли надворi трiскучi морози, за кермо сiдаєте? – Знаю багатьох людей, що в таку погоду пересiли на громадський транспорт. А я i далi їжджу своєю машиною. Негоди не налякався. Зранку двигун добре заводиться. Жодних проблем. – Як вам нашi дороги? – Краще не питайте! Мене дратує їзда українськими автошляхами. Таке враження, що в Києвi нiхто дорiг не чистить. Можу лише уявити, що коїться в глибинцi, якщо в столицi така катастрофа. Всi водiї обуренi, але терплять цей безлад. Снiг не лише на автошляхах, але й на тротуарах. Хай ми, молодi, якось це переживемо. Але ж вулицями ходять лiтнi люди, нашi батьки, дiдусi, бабусi. А на тротуарах неймовiрна ожеледиця! Потерпають як пiшоходи, так i водiї. – Їздите швидко? – Навiть коли кваплюся, то не дозволяю собi витиснути 80 чи 90 кiлометрiв за годину. Та ну його! Ще занесе в кювет. Краще їхати поволi. Навiть на шосе. Траса Київ – Бориспiль нiбито розчищена. Та я все одно їду зi швидкiстю 60 кiлометрiв за годину. Тихiше їдеш – далi будеш. – А влiтку любите швидкiсну їзду? – Нi. Влiтку я люблю риболовлю. А щоб комфортно рибалити, треба спокiйно дiстатися до води. Загалом не терплю квапитися. Все слiд робити поволi. Лише у футбол треба грати швидко. (Смiється). Навiть у теплу погоду їжджу зi швидкiстю 60 чи 70 кiлометрiв за годину. Може, дехто дивується, коли бачить, як моє авто на правiй смузi мурашиним темпом рухається шосе, але менi так краще. – Можна припустити, що автоiнспектори вас узагалi не штрафують... – Якби ж то так було! На наших дорогах iнодi ставлять обмеження до 40 кiлометрiв за годину. Я не помiчаю знакiв i рухаюся iз швидкiстю 70 чи бiльше. Хоч повiльно їжджу, але все одно найчастiше штрафують за перевищення.
– Коли порушую, то чесно зiзнаюся автоiнспекторам: "Винен, вибачте". Вони залюбки беруть "капусту", дякують i бажають щасливої дороги. I менi добре, i їм непогано.– Кому платите за дорожнi "грiхи": державi чи даїшникам?
– Загалом ви вважаєте себе досвiдченим водiєм? – Звичайно! Я кермую з 16 рокiв. Мiй загальний водiйський стаж – 23 роки. Першим моїм автоiнструктором став батько. А перша моя машина – "Запорожець". На нiй я вчився їздити в автошколi. I на посвiдчення складав саме на "Запорожцi". За 23 роки змiнив чимало автiвок. Бувало, й клуби дарували машини. Ось київське "Динамо" давало нам у службове користування "Мерседеси". Добрi часи були...
| 
